Лиття під тиском під високим тиском і лиття під тиском під тиском під низьким тиском — це два різні процеси лиття, які значно відрізняються в багатьох аспектах.
Перш за все, суть лиття під високим тиском полягає в заповненні порожнини ливарної форми (форми для лиття під тиском) рідким або напіврідким металом на високій швидкості під високим тиском, а також формування та затвердіння під тиском для отримання лиття. Зазвичай використовується дуже високий тиск впорскування, а швидкість наповнення також дуже висока, зазвичай завершується протягом 0.01~0,2 секунди. Цей метод лиття підходить для великомасштабного серійного виробництва через його високу ефективність виробництва, високу точність продукту та хорошу обробку поверхні. Крім того, для лиття під високим тиском можна використовувати різноманітні матеріали, демонструючи сильну адаптивність.
Навпаки, принцип лиття під низьким тиском полягає в пропусканні сухого стисненого повітря або інертного газу в герметичний тигель, і, застосовуючи певний низький тиск, металева рідина може повністю заповнити порожнину форми та підтримувати певний тиск. Після того, як метал затвердіє, шляхом зменшення тиску форму можна плавно витягти з форми для отримання потрібного лиття. Переваги лиття під низьким тиском полягають у тому, що внутрішня структура виливка щільна, немає пор, хороші механічні властивості та висока якість поверхні без необхідності вторинної обробки. Крім того, він також може реалізувати автоматизоване виробництво та підвищити ефективність виробництва. Однак вартість обладнання для лиття під низьким тиском вища, вимоги до експлуатації суворіші, вимоги до форм також вищі, а виробничий цикл довший.
Підсумовуючи, існують очевидні відмінності між литтям під високим тиском і литтям під низьким тиском з точки зору принципів, сфер застосування, ефективності виробництва, точності продукту та вартості. Вибір способу лиття залежить насамперед від вимог до конкретної продукції, масштабів виробництва та економічних умов.
